Головна » Про компанію » Новини » Олександр Данченко: «Дзвоніть і вам дадуть відповідь!»

Олександр Данченко: «Дзвоніть і вам дадуть відповідь!»

08.09.2014

Зараз зв'язок як такий набуває таке собі соціальне забарвлення. Але бізнес є бізнес, «Датагруп» якось бере участь у допомозі АТО?

Для мене це особливо важливе й болюче питання. В умовах, в яких живе Україна, зв'язок несе стратегічну функцію, і я думаю, не потрібно пояснювати чому. Вірніше навіть не так, зроблю ліричний відступ. У зоні АТО в тому числі знаходяться і співробітники «Датагруп» і вони просто зобов'язані повернутися живими і здоровими. Окрім засобів особистого захисту, зброї, у них повинні бути можливості безпечного зв'язку. Це особисте бажання, яке трансформувалося в соціальну задачу. «Датагруп» взяв на себе ряд завдань щодо забезпечення зв'язку органів спецпризначення (СБУ, Держприкордонслужба - прим.ред.) та бійців в зоні АТО. Так, бізнес є бізнес, але коли на кону людські життя, функція бізнесу йде на другий план. Завдання з зв'язку для АТО в компанії стоять в пріоритеті.

У Вас є спецзамовлення від держави?

Може буде гучно, але держава тут не при чому. До нас звертаються представники батальйонів, волонтери з проханням допомогти. Ми допомагаємо. Відвантажуємо обладнання, налаштовуємо і контролюємо безперебійну працездатність каналів зв'язку. Розумієте, коли є шанс і можливість своїми ресурсами допомогти і врятувати, то все інше йде на другий план.

Наскільки нам відомо, «Датагруп» використовує ресурси супутникового зв'язку?

Так, саме так. Напевно, мало не вперше в житті, я усвідомлюю, що 14 років роботи «Датагруп», її технічних можливостей не пройшли даремно. У мирний час супутник - це бізнес: послуга з доступу до мережі інтернет для фізичних користувачів, канали передачі даних для корпоративних клієнтів, найбільші національний проекти як відеоспостереження за виборами, а зараз це зовсім інший рівень. Адже супутник використовується зараз в Україні в рамках АТО не від безвиході. В США 60% зв'язку оборонного комплексу побудовано на супутникових технологіях, тому що це самий відмовостійкий та безпечний зв'язок. Захопити вишку мобільного зв'язку або визначити місце розташування військової частини по активних мобільним терміналам - це простіше простого. Із супутником це неможливо. Мені приємно, що хоча б в нинішніх умовах в Україні починають усвідомлювати переваги супутникового зв'язку. Хоча в мирний час ми стукали в усі двері, намагалися спрацювати на попередження. Як шкода, що нас не почули. Грунтуючись на досвіді Європи та США, ми розробили цілі технічні рішення для оборонної галузі.

Але все-таки давайте повернемося до бізнесу: «Датагруп» бере гроші за свої послуги?

В 90% випадків - ні. Особливо те, що стосується допомоги волонтерам та батальйонам. Ми віддаємо обладнання, вчимо налаштовувати і обслуговуємо канали безкоштовно. Є великі інфраструктурні проекти, де ми змушені брати гроші, але тільки для того щоб частково покрити витрати перед субпідрядниками. Що стосується внутрішнього ресурсу компанії (устаткування, канали зв'язку) все надається безкоштовно. Головне, щоб війна закінчилася і пацани повернулися живими і здоровими, про решту подумаємо після.

Про які витрачені фінансові ресурси з Вашого боку йде мова?

Я не хочу, та й не можу розкривати конкретних сум, а також кількість обладнання, яке відправляється в АТО. Оціночно, за перші пів року поточного року витрати «Датагруп» на забезпечення зв'язком склали близько 6 млн. грн. Говорити про точні цифри зараз не час і немає чого. Розумієте, я тільки зараз усвідомлюю всю суть поняття соціально-відповідальний бізнес. Все-таки не даремно кажуть, що доки грім не вдарить, ми не перехрестимося. Усі роки незалежності Україна жила в етапі первинного накопичення капіталу. Заробити будь-яку ціну було бажанням і метою кожного. Не можу сказати, що це погано. Тільки від того самого грому ніхто не очікував і запасного плану у нас не виявилося. Галузь зв'язку не виняток. Ось візьмемо наприклад ринок широкосмугового доступу для кінцевих споживачів. Все будували, конкурували, демпінгували, тягнули ковдру на себе. І що в результаті? Де це все в Криму, Донецьку, Луганську? Оператори несуть колосальні збитки. Або, наприклад, питання з Укртелекомом. Я розумію, що воно швидше риторичне і про наслідки у верхівці влади ніхто не думав. Але вибачте, як можна тактично і стратегічно виграти війну, якщо немає системи спеціального зв'язку? Коли буквально всі переговори між штабами і військовими в АТО можна прослухати. Елементарно, солдат подзвонив мамі, і місце розташування всієї військової частини вирахували. Я не втомлюся повторювати, що Україна в першу чергу програла війну інформаційно-комунікаційну. Як би не критикували систему і політику Радянського Союзу, але вирішення питань зв'язку було побудовано на високому рівні. Взяти хоча б систему масового оповіщення населення про небезпеку. Для цього використовувалося звичайне радіо, в народі «брехунець», яке стояло у кожного на кухні. А зараз спробуйте зобов'язати яку-небудь комерційну радіостанцію перервати комерційне мовлення в потребах держави. Для цього немає ніяких важелів впливу, тільки особисте бажання власника.

Зараз в органах виконавчої влади декларують етап реформ, в тому числі і в галузі ІКТ?

До Вас зверталися з пропозицією взяти участь у реформах?

Я Вам так скажу: добре сидіти в затишному кабінеті і займатися демагогією. Ми регулярно висуваємо свої пропозиції реформаторські і тактичні. Пропонуємо технічні пропозиції і розробки, які здатні вирішити поточні проблеми в галузі. Мені, як громадянину, синові, чоловікові, батькові, боляче спостерігати за тим, що відбувається у верхівці влади. Українця якщо розлютити, він і з голими руками, і з вірою в серці піде на ворога, головне щоб за підсумком цей ворог не опинився внутрішнім.